Історія коледжу
Запорізький металургійний коледж ЗДІА — це колишній металургійний технікум; перейменування було здійснено в 2007 р. наказом ректора ЗДІА за погодженням з Міністерством освіти і науки України, — як таке, що більш відповідає нинішній структурі Академії.
Початок організації металургійного технікуму було покладено восени 1920 року втіленням у життя циркуляра Наркомпросу України про ліквідацію старших класів гімназії та реальних училищ
На виконання цього документа в Олександрівську в будинку дореволюційного комерційного училища (старий корпус ЗДУ) були створені педагогічний інститу т та хіміко-технологічна професійна школа з 2-річним терміном навчання.
Зростаюча потреба у фахівцях середньої ланки для промислових підприємств спонукала до зміни цільової установки професійних шкіл.
Постановою листопадового Пленуму ЦК ВКП(б) 1929 р. була проведена реорганізація профтехшкіл у середні спеціальні навчальні заклади, а на базі хіміко- технологічної професійної школи було створено Запорізький хіміко- металургійний технікум. Очолила технікум Бєлкіна Р.В.
Першими студентами були учні хіміко-технологічної школи, тому вже в 1931 році відбувся перший випуск хіміко-металургійного технікуму за спеціальностями: доменне, мартенівське, електро- металургійне виробництво, термічна обробка металів та аналітична хімія.
Це були роки інтенсивної індустріалізації країни. Створювався Запорізький металургійний комплекс, і проблема забезпечення металургійних підприємств кваліфікованими кадрами була дуже гострою.
Перші випуски були нечисленними, але вже з 1933 року технікум щорічно випускав більше 200 техніків-металургів, які направлялися на щойно введені металургійні об’єкти.
Серед перших випускників — Вірановський В.С. – начальник ВТК «Запоріжсталь», Подзерко В.А. – начальник управління кадрів і навчальних закладів Міністерства чорної металургії СРСР, Єфименко І.Т., який майже 14 років працював заступником директора з навчальної роботи.
Розширення контингенту студентів вимагало нових навчальних аудиторій, тому безпосередньо на майданчику «Запоріжсталь» у 1934 році було відкрите нове приміщення технікуму.
Розпочалась підготовка спеціалістів за вечірньою формою навчання.
У період інд устріалізації держави технікум швидко розвивався і зростав чисельно, згуртовувався педагогічний колектив. Відкрилися нові спеціальності з прокатного виробництва, обладнання заводів чорної металургії.
Велику увагу підготовці кваліфікованих спеціалістів при- діляв директор Запорізького металургійного комбінату Кузь- мін А.М., який згодом очолив Міністерство чорної металургії СРСР.
На честь видатних заслуг відомого металурга Постановою Ради Міністрів СРСР № 2233 від 24 листопада 1954 р. Запорізькому металургійному технікуму було присвоєно ім’я Анатолія Миколайовича Кузьміна. На 11 випуску молодих спеціалістів технікум тимчасово припинив свою діяльність — розпочалася Велика Вітчизняна війна. Більшість випускників, викладачів, співробітників і студентів технікуму пішли на фронт. Більше 1000 випускників за подвиги удостоєні державних нагород, серед них: Яланський Петро Григорович, який пройшов фронтами війни від Сталінграда до Берліна, має 8 орденів та 12 медалей; Козуб Іван Андрійович має 17 урядових нагород.
За період окупації будівлі технікуму були зруйновані й спалені, колектив технікуму розпався. З 01.09.1944 р. директором технікуму був призначений Нєсонов І.А. Технікум розташовувався в 4 аудиторіях середньої школи № 40 і був філіалом Дніпропетровського і н д у с т р і а л ь н о г о технікуму. Перші навчальні післявоєнні роки проходили в дуже складних умовах. Заняття проводились у н е о п л ю в а н и х приміщеннях, не було підручників, зошитів, викла- дацькі кадри мали низьку квалі- фікацію.
Дуже часто учні відволікались від занять на будівельні роботи для поновлення металургійних підприємств. У 1946 році технікум став самостійним навчальним закладом, фактично отримавши друге народження. Директором був призначений Чемодуров В.Н. Технікум розмістився у приміщенні пожежної частини, біля залізничної колії.
У 1949 році в технікумі було відкрито відділення кольорових металів. Розпочалася підготовка спеціалістів з виробництва глинозем у, електролізу алюмінію.
Очолив відділення Папівін Микола Семенович, який потім став директором Запорізького алюмінієвого технікуму.
У 1951 році директором був призначений Силенко Микола Стефанович, який працював на цій посаді майже 16 років.
На його долю припали вибір ділянки, узгодження проекту та будівництва навчального корпусу на березі Дніпра, який вважається однією із кращих будівель міста Запоріжжя. Будівництво розпочалось у 1954 році, а 1 жовтня 1959 р. двері сучасного навчального закладу були відчинені для майбутніх поколінь металургів.
Майже втричі зріс контингент студентів і викладачів технікуму. Розпочався новий етап створення сучасної матеріальної бази, методичного забезпечення. Завдяки наполегливій та цілеспрямованій роботі заступника начальника управління навчальними з акладами Міністерства чорної металургії України Молчанова Івана Васильовича лабораторії технікуму досить швидко поповнилися сучасним обладнанням, технічними засобами навчання.
До речі, ЗДІА розпочала свою діяльність 15 грудня 1959 р. з вечірнього факультету Дніпропетровського металу ргійного інституту в аудиторіях металургійного технікуму. Велику роботу з вдосконалення навчально- виховного процесу провели засл ужені викладачі України Курганова Т.К., Гусарова Р.Г. Користуються заслуженою повагою серед випускників технікуму майстри педагогічної справи Бакланов М.П., Єфіменко І.Т., Єрмолаєва З.М., Садохін А.Є., Руденко В.В., Телятник В.В. та інші.
Завдяки їх самовідданій праці за роки діяльності технікуму підготовлено понад 28 тис. фахівців з 19 спеціальностей для металургійних підприємств. І сьогодні майже кожний 5 робітник ВАТ «Запоріжсталь» , ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запорізький завод феросплавів» — випускник металургійного технікуму.
Багато випускників після технікуму продовжили своє навчання у вищих навчальних закладах і стали керівниками підприємств, науковими працівниками, заслу- женими металургами, в исококвал іфікованим и фахівцями в цій галузі.
ренню Запорізького металургійного комплексу, його відрод-ження та досягнуті високі виробничі показники 46 випускників стали орденоносцями, 5 випускників – лауреатами Ленінської та Державних премій.
Гордість технікуму – випускники 1958 р.: Орлов Володимир Олександрович – Герой Соціалістичної праці, почесний металург, депутат Верховної Ради СРСР; Проскурін Єгор Павлович – двічі орденоносець, з аслужений металург УС СР, делегат з’їздів. Понад 50 випускників удостоєні звання «Заслужений металург УРСР» та «Почесний металург УРСР».
Випускник технікуму Ольховий В.С. був директором курсів стипендіатів ООН, Білан В.Д. – головою правління ЗЗФ, Волков В.Ф. – головним інженером ЗЗФ, Манусов П.М. – заступником головного інженера заводу «Дніпроспецсталь», Малишев І.П. – генеральниим директором ВАТ «Запоріжвогнетрив», Яценко В.Ф. – головним інженером Череповецького металургійного заводу.
70-80-і роки ХХ ст. були роками найбільш інтенсивного розвитку технікуму. У 1971 році, враховуючи потреби регіону, розпочато підготовку фахівців з транспортних спеціальностей: «Тепловозне господарство» та «Організація перевезень і управління рухом на залізничному транспорті». Більше 50% випускників направляється на обслуговування БАМу.
Зростання потреб промислових підприємств у спеціалістах середньої ланки сприяло розширенню плану прийому до 360 осіб на денну форму навчання та по 250 осіб на вечірню та заочну форми навчання. Загальний контингент становив у 80-і роки близько 2500 осіб. Враховуючи сучасний стан матеріальної бази, кадрове та методичне забезпечення, з 1971 року до технікуму направлялися для навчання громадяни Куби, Болівії, Монголії, Лаосу, В’єтнаму, Індії, Нігерії, Замбії.